Практичний психолог в дитсадку

"Якщо єдиний інструмент, який у Вас є - це молоток, - Ви будете схильними сприймати кожну проблему як цвях" 

                                                                          Абрагам МАСЛОУ

                     Шатогіна Ірина Валеріївна - практичний психолог

Напрямок роботи:

Психологічні умови саціально-емоційного розвитку дошкільника

      Про те, що дитину треба підготувати до школи, знають всі. Але про те, що і до в ступу до дитячого садка малюка теж треба підготувати, багато хто з батьків навіть і не здогадується. Це питання починає хвилювати батьків тільки тоді, коли вони вже стикаються з труднощами адаптації дитини до нових умов, або коли до першого відвідування до дитячого садка залишається декілька днів. Між тим, якщо малюка не готувати заздалегідь до цієї важливої в її житті події, це може призвести до неприємних і навіть тяжких наслідків.

     Науковці доводять, що вступ малюка до дитячого садка, супроводжується для нього психологічними труднощами, адже він має пристосуватися до нових умов. Дитина вперше залишається без рідних та близьких, тому в неї з’являються такі стани, як тривожність, страх, стрес, це приводить до психічного перенапруження, і як наслідок зміни в роботі різних систем організму. Малюки слабнуть, у них знижується опірність до мікробної та вірусної флори, вони починають хворіти. Хвороби не є наслідком поганого догляду з боку персоналу дошкільного закладу, в більшості випадків це є наслідком відсутності і належної підготовки малюка до вступу в дитячий садок.

     Зміцнювати здоров’я і привчати малюка до режиму дня необхідно з перших днів його життя. Візьміть собі за правило щоденні прогулянки з дитиною – двічі раз на день за будь-якої погоди, виключенням є несприятливі погодні умови. Рухливі ігри, фізичні вправи, свіже повітря – все це сприяє зміцненню здоров’я дитини, попереджує простудні та вірусні захворювання, знизить ризик виникнення під час адаптаційного періоду. Дуже важливо привчати малюка до різноманітного харчування, адже в дитячому садку готуються різні страви, наприклад обід складається з кількох страв. Якщо дитину готували перетертими стравами, слід поступово переходити до вживання твердої їжі. Необхідно навчити дитину їсти самостійно (з 1,5 років), пити з чашки, мити руки, користуватися горщиком, самостійно гратися іграшкою, поступово відлучати від соски.

     Деякі батьки обмежують коло спілкування малюка лише родичами. Відсутність досвіду і навичок спілкування з іншими людьми приводить до небажання та невміння дитини встановлювати контакт з ними. Батьки мають допомогти дитині якомога швидше подолати страх перед незнайомим дорослим, сприяти розвитку навичок спілкування з іншими дітьми. Діти, які звикли до широко кола спілкування, легко вступають у контакт з вихователями, персоналом дитячого закладу.

     До дня першого відвідування дитиною дитячого садка, батькам слід познайомитися та поспілкуватися з вихователями групи, розповісти навички, уміння, смаки, поведінку малюка. Якщо у вашого малюка є медичні протипоказання, фізичні або психічні розлади, алергічні реакції, заборонені продукти харчування, тощо, необхідно попередити вихователів та медичний персонал. В перші дні перебування в нових умовах, навіть кілька годин для малюка є досить значним психічним навантаження. Тому протягом першого тижня доцільно залишати дитину в групі лише протягом 1-3 години, тільки тоді поступово збільшувати години перебування малюка в садку. Якщо малюк вранці під час розлучення плаче, не впадайте у відчай, не слід вдаватися до довготривалого прощання з малюком, не давайте йому обіцянок які не зможете виконати. Втішання вихователя, цікаві ігри та розваги, іграшки, можливість гратися з іншими дітьми, згодом зацікавлять дитину і вона звикне до дитячого садка.

     Шановні мами й тата! Бажаємо Вам сил, терпіння, легкого процесу звикання до нових умов життя вашого малюка. Щирої співпраці та взаєморозуміння, взаємодопомоги з колективом дитячого закладу! Готуйте дітей до вступу в дитячий садок правильно і заздалегідь – це збереже здоров’я вашого малюка !

Формування повноцінної активної особистості має насамперед ґрунтуватися на вихованні у дитини почуття власної гідності, усвідомлення своєї самоцінності, поваги до себе, віри у власні сили. Дитина має намагатися бути сама собою, не схожою на інших.

Проте на заваді формуванню повноцінної особистості інколи постає страх. Немає людини, яка б інколи не переживала цього почуття. Стурбованість, тривога, страх, тривожність – такі ж невід’ємні емоційні прояви нашого психічного життя, як і радість, захоплення, гнів, подив, смуток.

Страх бере свій початок у ранньому дитинстві, звідти він може пробиратися в майбутнє людини і тероризує її все життя.

Проте слід зазначити: страх, як і інші прикрі переживання, не є однозначно шкідливими. Будь – яка емоція виконує певну конкретну функцію і допомагає дитині або дорослому орієнтуватися в навколишньому середовищі, захищає нас від зайвого ризику, коли ми, наприклад, переходимо вулицю тощо. Він регулює діяльність, поведінку, убезпечує людину від травматизму. Проте цим, на жаль, їх позитивний вплив обмежується.

За походженням страхи поділяються на такі види: навіювані, особистісно – зумовлені та ситуативні.

Навіювані страхи виникають у дитини під впливом слів та дій дорослих. Психологи виділяють окремі конкретні причини навіюваних страхів, зокрема залякування (жартома чи жартівливо), фізичні покарання, примушування, приниження, висміювання невдач дитини та гіперпроекція, коли за дитину все роблять батьки.

Особистісно – зумовлені виникають через незадоволення життєво – важливих потреб для повноцінного розвитку особистості. Це можуть бути думки про свої вади, недоліки, відсутність упевненості маляти в любов батьків, розлуку з об’єктом прихильності, страх засинати, залишатися самому в темному приміщенні, вдома без дорослих, захворіти. Такі страхи дуже важко усунути.

Ситуативні страхи спричинені реальними подіями у житті дитини. Наприклад, пожежа, блискавка, грім, воєнні дії, поведінка п’яних батьків, мультики або казки з жахами, присутність дитини на похороні. У таких випадках страх виникає як прояв захисного рефлексу. Ситуативні страхи минають, але залишають важкий слід в психіці дитини, і часто переходять у доросле життя людини.

Тому надзвичайно важливо оберігати дітей від ситуацій, які можуть спричинити до переляку.

Поради батькам:

Дорослі мають приділяти такій дитині особливу увагу. Слід пам’ятати такі правила:

1. Виключити традиційні висловлювання типу: «Зараз прийде бабай і забере тебе до лісу», «Будеш вередувати віддам чужому дядькові», «Не ходи туди, бо там тебе схопить вовк» тощо.

2. Пропонуйте такі доручення. які відповідають вікові дитини. Складні завдання викликають тривожність на неуспіх, зниження самооцінки.

3.    Підтримуйте дитину, заохочуйте позитивними емоціями.

4. Не порівнюйте успіхи дитини, з успіхами інших дітей. Робіть оптимістичні прогнози.

5.     Дуже є ефективними вправи на релаксацію, психогімнастика.

Чарівна торбинка. Запитайте у дитини, що для неї найстрашніше, погане, зле. Потім запропонуйте скласти все  страшне до чарівної торбинки. Далі чарівну торбинку викидають з усім, що в ній є. Добре, якщо дорослий теж покладе до цієї торбинки свої негативні емоції.

Рухливі ігри. Велике значення для подолання страхів надуманих небезпек мають рухливі ігри, спрямовані на зміцнення психомоторного компоненту,тілесно-орієнтованої психокорекції.  Відпрацьовуючи рухливі дії в іграх, діти забувають про зайву обережність і в той же час легко долають психологічні перешкоди, розвивають сміливість. Дітей уже з раннього віку необхідно привчати до сміливих дій, у розумних межах заохочувати хоробрість - це профілактика страху падіння, страху висоти, глибини, жорсткого приземлення, страху втрати рівноваги, невдалої дії, страху не піймати м’яча, не розрахувати розбіг,  не розрахувати своїх сил на заняттях із фізичної культури.

Мета: Розширити уявлення дітей про емоцію радості. Продовжувати формувати позитивні емоції за допомогою посмішки. Спонукати дітей до вчинків, що дають радість.

Обладнання: м’які іграшки, малюнки обличчя, дзеркало, олівці.

Хід заняття.

Вихователь пропонує дітям вирушити у подорож до острова, назву якого діти дізнаються згодом.

Під веселу музику діти виконують різноманітні рухи у колі, а потім обговорюють настрій кожного. Вихователь пропонує зобразити радість мімікою, жестами.

Вихователь: Як би ви назвали острів, який ми сьогодні відвідаємо? (відповіді дітей). А тепер підійдіть до жителів цього острова та назвіть їх. (Діти звертаються до іграшок). Навчить своїх нових друзів посміхатися та говорити один одному приємні слова, щоб у них завжди був гарний настрій.

Вправа «Дзеркальний друг»

Вихователь передає по колу дзеркало, а діти повинні посміхнутися та сказати: «Добрий день, це я!» або «Здрастуй любий друже!».

Малювання «Радісне обличчя».

Вихователь пропонує дітям розглянути малюнки з обличчями дівчаток та хлопчиків, за якими важко зрозуміти, який у них настрій. Діти, домальовуючи, перетворюють їх на веселих жителів острова.

Підсумок

Криза трьох років – цілком природне явище, з яким стикається кожна дитина. Адже це свого роду перехідний період, коли закінчується ранній вік, і починається молодший дошкільний вік, в якому дитина змінює предметну діяльність, на сюжетно – рольову гру, в грі дитина обожнює грати «у дорослих», грає з однолітками але гра з дорослими для неї, як і раніше, є найвищою радістю, на життєвому досвіді починає здобувати  й усвідомлювати своє «Я», стає досить незалежною від оточення. Саме з цього моменту почнинається активний розвиток – ваш малюк вчиться будувати відносини і приймати самостійні рішення.

Негативізм – це не просто неслухняність або небажання виконувати вказівки дорослого, а прагнення все робити навпаки, усупереч проханням або вимогам старших. Дитина нібито випробовує в спілкуванні слово «ні», освоює багатий спектр людських відносин. Негативізм спрямований проти дорослого, який в цей момент спонукає дитину до тієї або іншої дії.

Упертість – дитина наполягає на своєму не тому, що їй чогось дуже хочеться в цей момент, а тому, що вона це зажадала. Дитина нібито перевіряє, чи може вона щось вимагати та чи виконають цю вимогу.

Норовливість – це центральний симптом для «кризи 3 років», спрямована проти норм поведінки, установлених для дитини.

Свавілля – дитина все хоче робити сама, відмовляється від допомоги дорослих, і домагається самостійності там, де їй ще не вистачає вмінь.

Протест – бунт – уся поведінка дитини набуває рис протесту, постійні конфлікти.

Знецінення – малюк може ображати мати й батька лайливими словами, які ніколи не вживав. Він раптом змінює своє ставлення до улюблених іграшок, рве, кидає, лає, відмовляється грати з ними.

Деспотизм або ревнощі – у родині з єдиною дитиною зустрічається прагнення малюка до деспотизму. З’являється бажання виявити владу стосовно оточуючих. Їй повинні зробити все що вона забажає. У родині із кількома дітьми цей симптом називається ревнощів: стосовно старших або молодших дітей – як наслідок ревнивого ставлення до інших дітей.

1.      Дозволити дитині діяти самостійно, але контролювати. Причому контролювати потрібно не стільки дії самого малюка, скільки простір навколо нього. Ваша дитина хоче пролізти під столом? Нехай, тільки підставте руку, щоб вона не вдарилася. Хоче від вас відбігти - прослідкуйте, щоб вона не зникла з очей. Хоче їсти сама ложкою - нехай, простежте тільки, щоб поруч не було ножа. Подібне ставлення до дитини дозволить їй відчувати себе впевнено. Часто спроби дитини бути самостійною дуже нервують батьків, простіше і швидше самим одягнути, нагодувати і умити. Але якщо ви не дозволите їй робити це зараз, то в майбутньому не нарікайте, що ваша дитина ледача і несамостійна.

2.      Не забувайте хвалити та обіймати свою дитину, завжди кажіть «Дякую», коли дитина виконала те чи інше прохання або доручення.

3.      Будьте уважні, мудрі, турботливі. Ніколи не глузуйте, не нарікайте, не кричіть на малюка, стримуйте свій гнів. За умов такого ставлення, дитина може не проявляти настільки гострих форм негативної поведінки або швидко їх переборює.

4.      Дитина має бути впевнена в тому, що, як би вона себе не поводила, її завжди любитимуть і ніколи не покинуть. Поважайте ту мужність, що потрібна дитині, яка переживає першу кризу самопізнання.

5.      Намагайтеся ставитися до цього з певною часткою гумору й розсудливістю, тоді дитина зрозуміє, що самостійність вимагає більшого ніж просто цілковитого заперечення.

 «День психологічного здоров’я»

КДНЗ № 8 «Білочка»

I молодша 

Гімнастика для пальчиків «Моя сім'я»

Мета: Створення психологічного комфорту. Психологічне розвантаження.

Цей пальчик - мій дідусь,
Цей пальчик – моя бабуся,
Цей пальчик – мій татусь,
А оцей моя матуся,
Ну, а цей маленький – я,
Ось уся моя сім'я.

(Почергово загинаємо пальчики, починаючи з великого)

II молодша 

Рухлива гра «Горобці - стрибунці»

Мета: Розвиток координації рухів, загальної моторики, орієнтації в просторі.

Горобці - стрибунці - стоять у"гніздечку" (коло).
Чом сіренькі горобчики
Зажурились, засмутились?
Горобчики, диб, диб, диб, (тупотять ніжками)
Горобчики, стриб, стриб, стриб! (стрибають)

Середня група 

Гра «Кричалки»

Мета: Психологічне розвантаження, розвиток уваги, вміння контролювати себе.

Психолог показує три кружечки: кружечок червоного кольору вказує на те, що можна рухатися, кричати, тупотіти ніжками; жовтого кольору – плескати в долоньки, стоячі на місці; зеленого кольору – мовчати і не рухатися. Головне -  бути уважним і дотримуватися правил.

Старша група 

Тематичний малюнок «Я в дитячому садку»

Мета: Виявлення дезаптації

Психолог наголошує, що гратися потрібно за правилами, не заважаючи, не штовхаючись, бути уважними та доброзичливими.

Гра «Кричалки»

Мета: Психологічне розвантаження, розвиток уваги, вміння контролювати себе.

Психолог показує три кружечки: кружечок червоного кольору вказує на те, що можна рухатися, кричати, тупотіти ніжками; жовтого кольору – плескати в долоньки, стоячі на місці; зеленого кольору – мовчати і не рухатися. Головне -  бути уважним і дотримуватися правил.

Спецгрупа 

Казкотерапія «Ріпка»

Мета: Виховання емоційної чутливості, розвиток комунікативних здібностей. Розвиток почуття єдності.

Дітям пропонується згадати казку «Ріпка», та інсценувати її разом з психологом. Психолог нагадує, що діти мають емоційно відтворювати почуття героїв.

Психогімнастика «Ясне сонечко»

Мета: Профілактика та усунення тривожного стану.

Хід гри:

Вихователь пропонує дітям стати в коло.

         Встало вранці ясне сонце,

         Зазирнуло у віконце.

         Ми до нього потяглися,

         За промінчики взялися.

Уявімо собі, як промінчики через наші руки зігрівають нас, нашу голову, плечі, ніжки. Коли повністю зігріємося, промінчики відпустимо.

Ігровий тренінг

на розвиток комунікативних навичок та емоційної сфери

для дітей з порушенням психологічного розвитку

гр. «Дзвіночок»

КДНЗ № 8

Мета:  Розвиток навичок ефективного спілкування, навичок взаєморозуміння, вербалізації своїх почуттів і думок; розвиток комунікативних навичок та емоційної сфери.

Завдання:

1.      Підвищити самооцінку.

2.      Формувати почуття впевненості.

3.      Розвинути емпатію.

4.      Розвинути мову, творче мислення.

5.      Виховувати доброзичливість.

 Матеріал: 5 табличок з назвами островів: «Сіамські близнюки», «Зачарований острів», «Острів велетнів», «Острів папуг», «Острів злого чарівника», до кожної таблички прикріплені завдання, аудиозаписи, олівці, модулі, повітряна кулька, корекційна доріжка, спортивний інвентар.

 Хід тренінгу.

Психолог:

- Діти, ви сьогодні вранці віталися один з одним? Зараз я пропоную вам привітатися по-особливому.

Інструкція. Треба повернутися до того, хто стоїть праворуч, назвати його ласкаво по імені і сказати, що радий його бачити. Він, в свою чергу, повертається до сусіда праворуч і робить теж саме, і так далі, поки вітання не дійде до ведучого.

 В кімнату влітає наповнений гелієм кулька, до нього на ниточці прив'язані лист і карта.

 Психолог:

- Ой, діти, що це? Подивіться, до повітряної кулі щось прикріплене. Дивіться – послання. «Доброго дня! Пише вам Буратіно! Я звертаюся за допомогою до дружніх і добрих малят! Мене і моїх друзів зачаклував злий чарівник. Він відніс нас далеко-далеко, на незнайомий острів, для того, щоб зробити такими ж злими, як він сам. Поки ми туди летіли, я встиг намалювати карту, по якій ви зможете до нас добратися. Допоможіть! Врятуйте нас!»

- Діти, ми дружні, ми добрі! Допоможемо Буратіно і його друзям? Тоді відправляємося на пошуки. А ось і карта. Давайте подивимося, щоб дістатися на острів Злого чарівника, подивіться який довгий шлях нам потрібно пройти. Ось і наша повітряна кулька, тримайтеся за її довгу мотузку. Готові діти? Ну тоді вирушаємо!

 Звучить аудіо запис «шум вітру», діти «летять» на повітряній кулі, йдуть по залу. Підходять до  таблички «Сіамські близнюки».

 «Сіамські близнюки»

Мета: Навчити співпрацювати, працювати в парах.

Психолог:

- Ось ми і опинилися на першому острові. Він називається «Сіамські близнюки». Діти дивіться для нас є послання. «Тут написано, що перш ніж вирушити далі, нам потрібно виконати завдання. Давайте знайдемо собі пару. Уявіть, що ви і ваш партнер – одне ціле, ви, як сіамські близнюки, приросли пліч – опліч. Міцно обійміться, як одне ціле, і в такому стані нам треба пройти всі перешкоди. Пам'ятайте, що потрібно бути уважними до дій партнера».

- Молодці діти, ми справилися із завданням. Все вийшло! Рушаємо далі!

 Звучить аудіо запис «шум вітру», діти «летять» на повітряній кулі, йдуть по залу. Підходять до  таблички «Зачарований острів».

«Зачарований острів»

Мета: Розвинути вміння виразно зображати окремі емоційні стани.

Психолог:

- Діти, ми потрапили на «Зачарований острів». Тут живуть намальовані хлопчики і дівчатка.. Вони ходять завжди сумні, роздратовані, злі, вони не люблять коли їх турбують. Як ви думаєте що потрібно зробити для того, щоб звільнити їх від цих негативних емоцій. Треба їм намалювати добрі обличчя. Біля вас є кольорові олівці, давайте намалюємо дітям добрі, радісні обличчя.

- Подивіться, діти, вийшло у нас зробити героїв добрими, веселими. (вивішуємо на дошку).

- Молодці, і тут ми впоралися! Полетіли далі!

 Звучить аудіо запис «шум вітру», діти «летять» на повітряній кулі, йдуть по залу. Підходять до  таблички «Острів Велетнів».

 «Острів Велетнів»

Мета: Корекція імпульсивності.

Психолог:

- Діти, ми з вами потрапили на «Острів Велетнів». Вже з назви острова зрозуміло хто тут живе. Подивіться, які великі сліди. Як ви гадаєте хто це? Мабуть велетні відправилися на полювання. Так що тут неможна голосно розмовляти, тільки пошепки. Дивіться, а ось і завдання.

Інструкція: Дітям загадуються загадки. Кожен хто знає відповідь, повинен підняти руку, скласти пальці в кулак, а великий палець підняти. Коли всі діти піднімуть руки, психолог рахує до трьох, і на рахунок «три» вони повинні будуть всі разом прошепотіти відповідь на загадку.

 1. Допоможе завжди вам,

І птахам, і дітлахам.

Він під деревом сидить,

Добрий лікар….. (Айболить).

 2. Ой, набридло на віконці

Все на сонечко сидить.

Я візьму і покочуся,

Щоб побачити весь світ. (Колобок).

 3. Працювала я у хатці,

Танцювала у палаці.

Є така у мене звичка –

Десь губити черевички.  (Попелюшка).

- Молодці, ви легко впоратися з цим завдання. Летимо далі!

Звучить аудіо запис «шум вітру», діти «летять» на повітряній кулі, йдуть по залу. Підходять до  таблички «Острів папуг».

 «Острів Папуг»

Мета: Розвинути впевненість в собі.

Психолог:

- Діти, ми потрапили на острів Папуг. Папуги дуже люблять повторювати за людьми слова, хвалити себе і хвалитися. Ось і нове випробування.

Інструкція: Передаючи один одному дзеркало, потрібно представити, що ви папуга, і голосно себе похвалити в дзеркало. Потім похвалитися перед дзеркалом якимсь своїм умінням, здатністю, тим що ви любити робити, чим любите займатися.

- Діти, ви молодці, впоралися із цим завданням. Рушаємо далі! А на наступний острів ми полетимо на хмарі!

 Релаксація.

Мета: Зняття психом'язової напруги.

Примітка: Фоном звучить тиха, спокійна музика.

Сядьте зручніше, закрийте очі. Глибоко вдихніть і видихніть… Ще раз… І ще раз… вдих, видих. Уявіть, що ви опустилися на білу пухнасту хмару, наче хтось спорудив м'яку гору пухких подушок. Відчуйте, як ваші ноги, спина зручно розташувалися на цій великій хмарі – подушці. Тепер ви відправляєтеся в подорож. Хмара вільно піднімається в сине небо. Відчуйте, як вітер обвіває ваше обличчя. Тут, високо в небі, все спокійно і тихо. Ви пропливаєте повз ласкавого сонечка, яке торкається вас своїми теплими промінчиками. Воно вирішило трохи пограти. Сонечко лоскоче вам носик, оченята, ротик, вушка. Погрійтеся під його промінцями. Відчуйте як воно сховалося в вашому волоссі. А тим часом хмарка понесла вас далі. Посміхніться сонечку на прощання, помахайте йому рукою. Повільно відкрийте очі, потягніться, посміхніться. Ось ми і прилетіли. Давайте зійдемо з хмаринки, знову відчуємо себе бадьорими, уважними.

 «Острів Злого чарівника»

Мета: Розвиток комунікативних навичок.

Психолог:

- Ось ми з вами потрапили на останній острів – це острів Злого Чарівника. На ньому він тримає Буратіно та його друзів.

Інструкція: Бесіда з дітьми.

-          Кого ми можемо назвати доброю людиною?

-          Які вчинки роблять добрі люди?

-          Як ми можемо визначити, що людина добра?

 Психолог:

- Діти, ми з вами молодці, ми врятували Буратіно та його друзів. Але вони не можуть звідси вибратися бо злий чарівник зафарбував кили – літак чорною фарбою, і тепер він не може летіти. Ми зруйнуємо злі чари, якщо повернемо килиму – літаку яскраві фарби. З острова Злого Чарівника можна полетіти тільки з килима – літака.

- Діти якими фарбами треба розфарбувати килим літак, що дивлячись на нього, всім було радісно і щоб він міг літати?

 Рефлексія «Килим – літак»

Інструкція: Діти під веселу музику виконують аплікацію, хаотично наклеюючи шматочки кольорового паперу.

 Психолог:

- Діти подивіться, який яскравий вийшов у нас килим-літак. Нам вдалося перемогти і зруйнувати чари злого чарівника.

(Звучить запис голоса Буратіно, який дякує дітям за допомогу).

 - Ми з вами дійшли до кінця випробування. Давайте поплескає собі і дружно вигукнемо «Молодці».

 Звучить аудіо запис «шум вітру», діти «летять» на повітряній кулі, до виходу.